Спочатку з дитиною все нормально, але ось в одну мить вона починає задихатися, не розуміє, що їй говорять, бліднішає і ніби чогось дуже сильно лякається. Саме так виглядає панічна атака, і батькам важливо знати, як діяти у цій ситуації. Своїми порадами поділилася психологиня фонду "Голоси дітей" Руслана Мороз, передає 24 Канал.

Цікаво У жінки почалися перейми на борту військового гелікоптера: чим усе закінчилося

Як виглядає панічна атака у дітей

Незрозумілий страх, прискорене серцебиття, дискомфорт у грудях, озноб і холодний піт. Дитині стає мало повітря, їй складно дихати та ковтати слину. Під час панічної атаки дитина розуміє виключно інтонацію, слова тут не працюють.

Часто проблемою є не сама панічна атака, а упередженість батьків, які вважають це якоюсь слабкістю чи хворобою і не йдуть до фахівців. В результаті ситуація лише ускладнюється,
– розповіла Руслана Мороз.

Причин панічних атак є безліч. Вони можуть траплятися приблизно з 5-річного віку, коли в дитини з'являється більше самоусвідомлення та страх смерті.

З чим можна сплутати панічну атаку

Панічна атака – це цілком природна реакція, яка з'являється у невідповідний момент. Часто за панічну атаку сприймають стан тривоги, страху, розгубленості, суму, розпачу тобто.

Панічна атака з'являється спонтанно, без очевидних причин, і нагадує сцену з фільму жахів. Це неконтрольована тривога, а людина ніби втрачає зв'язок із реальністю.

Скільки може тривати панічна атака

Панічна атака може тривати від кількох до 15 – 20 хвилин. Напад минає по спадаючій амплітуді. Після панічної атаки дитині може здаватися, що це був сон, адже відчуття простору та часу в неї було розмитим. Після дрижання зʼявляється приємне відчуття повного розслаблення, наче після гарячої ванни,
– розповіла психологиня.

Як батькам реагувати на панічну атаку

Є кілька технік для таких випадків. Універсальної немає – потрібно пробувати все та спостерігати, що діє найефективніше:

  • найголовніше – бути спокійними самим, адже ваша тривога погіршить стан дитини;
  • обійняти дитину, пояснити, що відбувається і що небезпеки для життя немає;
  • поплескати в долоні перед очима дитини, щоб з'явився фокус уваги;
  • потерти кінчик носа;
  • легенько натиснути на очні яблука;
  • покласти руку приблизно на 3 пальці нижче сонячного сплетіння дитини і постукати;
  • розтерти тіло, якщо дрижання сильне – потрусити;
  • пройтися по бровах легкими пощипуваннями;
  • покласти на спину і попросити зробити "велосипед";
  • попросити дитину уявити своє дихання на прикладі кульки, з якої виходить повітря, а потім вона ним наповнюється;
  • заземлення: попросити знайти 5 речей одного кольору, 4 – яких можна торкнутися, 3 – які можна почути, 2 – можна понюхати, 1 – – можна скуштувати;
  • попросити знайти всі об'єкти зеленого кольору;
  • спів або мугикання;
  • стискання та розтискання долонь;
  • запропонувати склянку теплої води;
  • прикласти до нирок теплі руки;
  • попросити висунути язика, неначе потрібно торкнутися ним до шиї.