Змінювати мову спілкування – складне завдання для будь-якого віку, а в умовах стресу через повномасштабну війну і поготів. Однак коли є бажання та правильна методика – немає нічого неможливого. Психологиня фонду "Голоси дітей" Марина Дробишева розповіла Baby 24 про дієві методи, з допомогою яких батьки можуть допомогти дітям перейти на українську.

Цікаво Краще, ніж за книжками: як навчити дитину писати букви – лайфхак від блогерок

Перехід на українську – нова навичка

Виражаючи свої думки рідною мовою, ми зазвичай не замислюємося над кожним словом, адже добираємо їх здебільшого підсвідомо. Якщо ж людина опановує нову мову, їй доводиться заново формувати цю навичку. І хоча більшість з нас має певний запас українських слів і перехід відбувається не зовсім з нуля, все одно цей процес вимагає зусиль, часу та наснаги – як від дорослих, так і від дітей.

При цьому дітям буває ще важче, ніж дорослим, адже їхня психіка більш вразлива. Вони стикаються з різними з труднощами: від звички, яку важко подолати, до нерозуміння друзів. Тому завдання дорослих – підтримати дитину на цьому шляху,
– наголосила Марина Дробишева.

Як заохотити дитину перейти на українську

Що менша дитина, то простіше відбувається перехід на нову мову. Маленькі діти у всьому наслідують батьків, тому дорослим достатньо показувати власний приклад, створюючи навколо дитини україномовне середовище.

З дітьми шкільного віку доведеться докласти трохи більше зусиль – потрібно їх зацікавити українською. Поясніть, яку користь отримує дитина від переходу, чому це важливо, як це розширить її можливості. Важливо, щоб з’явилося бажання, а разом з ним – і мотивація.

Найскладніше домовитися з підлітком, адже у цьому віці дитина відчуває внутрішню потребу чинити бунт проти дорослих, встановлювати свої кордони та захищати їх, показати батькам свою несхожість на них. Можливо, підліток і сам задумувався про те, щоб більше спілкуватися українською, але почувши про це від батьків, може навмисно опиратися. Тому важливо вибудовувати з дитиною довірливі стосунки, вести діалог, діяти м’яко й без насилля. Необхідно, щоб підліток ухвалив рішення самостійно, добровільно й усвідомлено.

Як спростити процес переходу для дітей

Аби дитина перейшла на українську максимально легко, швидко та без зайвого стресу, важливо створити їй допоміжні умови. Насамперед йдеться про україномовне культурне середовище, у якому діти будуть постійно чути мову, звикати до неї та вчитися нею послуговуватися.

  • Регулярна практика. Формування будь-якої навички вимагає системності та регулярних дій. На початку можна домовитися з дитиною про два-три дні на тиждень, коли ви говорите лише українською. Потім, коли це увійде у звичку, поступово збільшувати кількість "україномовних" днів.
  • Контент. Пропонуйте сину чи дочці книги, мультфільми, фільми, аудіоказки українською.
  • Сімейне дозвілля. Гарний варіант – збиратися усією родиною, читати книги вголос, а потім обговорювати прочитане. Це підходить не лише для маленьких дітей, адже можна знайти літературу, яка зацікавить підлітків. Також гарним рішенням будуть українські пісні.
  • Правила. Якщо ви ухвалили сімейне рішення про перехід на українську, необхідно, щоб всі його дотримувалися. Дитина сприйматиме це як гру, проте водночас у неї формуватимуться усвідомлення про те, що таке відповідальність. Але важливо не "перегинати палку", якщо дитина втомлена і не в ресурсі, перехід на українську повинен асоціюватися лише з позитивним досвідом.

Постійна підтримка

Поки українська мова не стала для дитини звичною, важливо постійно підтримувати її мотивацію. Найкраще – заохочувати компліментами. Навіть якщо зараз дитина послуговується суржиком, виділяйте ті моменти, де їй вдається сказати правильно.

Що стосується виправлень, то найкраще запитати дитину, як вона до них ставиться. У будь-якому випадку важливо вказувати на помилки у дружньому тоні, щоб дитина сприймала це як допомогу, а не критику.

Однією з проблем може стати несприйняття з боку друзів. В такому випадку. У такому випадку поясніть дитині, що всі люди – різні. Завжди знайдуться ті, хто нас не підтримує чи не погоджується з нами. Тому потрібно вміти стояти на своєму та захищати свої цінності. Якщо стосунки з друзями щирі, за деякий час вони приймуть вибір дитини. Якщо ні, то запропонуйте дитині поміркувати, чи потрібне їй таке спілкування. Допоможіть знайти нову спільноту, де дитина зустріне однодумців: це можуть бути різноманітні гуртки або навіть інша школа чи садок.