Для здорового розвитку дитини важливо, щоб вона створила надійний зв'язок із батьками. Доктор Паскаль Вртічка, доцент кафедри психології Ессекського університету, який також очолює лабораторію соціальної нейронауки людської прихильності (SoNeAt), підкреслює важливість цього процесу.
До теми Якщо дитина не реагує на слово "ні": усе змінить лише одна річ
Дослідження показують, що координація між мозком і поведінкою батьків і дітей під час соціальних взаємодій є ключовим компонентом формування прив'язаності.
Біоповедінкова синхронізація: що це таке
Люди утворюють зв'язки один з одним, "синхронізуючись" різними способами. Це включає імітацію жестів, узгодження ритмів серцебиття та секрецію гормонів, таких як кортизол і окситоцин. Синхронізуватися може навіть мозок – коли ми проводимо час з іншими людьми, наша мозкова активність зменшується та збільшується в одних і тих самих областях одночасно.
Дослідження доктора Вртічки показали, що мозкова синхронізація між батьками та дітьми може сприяти формуванню прив’язаності дітей. Вона посилюється під час гри, розмов або спільного розв'язання проблем. Однак нещодавні дослідження показують, що така синхронізація не завжди корисна. Іноді вона може бути ознакою труднощів у стосунках.
Оптимальна синхронізація
Багато порад щодо виховання рекомендують батькам постійно "синхронізуватися" зі своїми дітьми. Дослідження показують, що близько 50 – 70% часу батьки та діти не "синхронізовані". У ці моменти вони можуть займатися різними справами – дитина може досліджувати світ, а батьки – працювати.
Своєю чергою надмірна синхронізація може мати негативні наслідки. Вона може підвищити стрес у стосунках і ризик формування нездорової прив'язаності. Тому існує оптимальний середній діапазон синхронізації.
Як формувати здорові стосунки з дитиною / Фото unsplash
Важливі уроки для батьків
Батьки не повинні відчувати, що вони повинні бути "синхронізовані" зі своїми дітьми постійно. Важливо бути емоційно доступними та вчасно реагувати на потреби дітей, особливо коли вони маленькі. Однак дітям також потрібна свобода та незалежність.
Головне – загальне функціонування стосунків "батьки – дитина". Діти повинні довіряти своїм батькам, а будь-які невідповідності мають успішно виправлятися.