Ці помилки потім виправлятиме психотерапевт: що в жодному разі не можна забороняти дітям

20 травня 2024, 11:20
Читать новость на русском

Джерело:

"РадіоТрек"

Є речі, які просто не можна забороняти дітям. В іншому випадку це матиме негативний вплив на усе їхнє подальше життя.

Виховання – це мистецтво, в якому є багато напрямків, шкіл та течій. Однак є універсальні базові принципи, які стосуються усіх. 

Буде цікаво "Це схоже на в'язницю": успішна бізнесвумен пояснила, чому її діти не ходять до школи

Частина з них стосується речей, які дітям просто не можна забороняти. Деякі з них очевидні, а деякі можуть стати сюрпризом. 

Пізнавати світ 

Діти повинні всюди залазити, відчиняти всі дверцята та перевіряти вміст усього, що потрапляє до їхніх рук. В такий спосіб вони навчаються здобувати досвід та дізнаватися природу речей, які їх оточують.

Порушення цього правила з часом провокує в дитини такі риси як агресію, замкнутість та байдужість. Навряд чи це саме ті характеристики, які ви хочете бачити у своїх дітях. 

Помилятися 

Вчитися на чужих помилках не завжди властиво навіть багатьом дорослим, тоді навіщо очікувати такого свідомого підходу від дітей. Помилки – це частина будь-якого навчання, і єдиний урок, який потрібно засвоїти – треба просто спробувати ще раз. 


Заборона – не найкращий підхід у вихованні / Фото Pixabay

Псувати свої речі 

Цінувати речі потрібно навчитися, і інколи через болючу втрату, наприклад, забувши улюблену іграшку на дитячому майданчику. Так, тут діти повинні пройти через цей досвід, і не треба забороняти їм псувати речі або брати їх туди, куди вони хочуть. 

Завдання батьків тут полягає лише в контролі процесу та комунікації про цінність речей, поясненні, чому вони важливі та як їх берегти. Заборонити – просто, але це не найкраще рішення. 

Заводити уявних друзів

Те, що для вас моторошно та виглядає психічним розладом насправді звичайна гра, яка розвиває уяву. Здебільшого це нормальний процес, який дитина з часом просто переростає. 

Шуміти 

Тут заборони або не працюють, або змушують йти на конфронтацію. Зрештою, коли ще можна пошуміти, як не в дитинстві? 

Головне – постійна комунікація та наголос на тому, що у публічних місцях варто поважати особистий простір інших людей. На це треба зусилля, але найкраща перспектива саме у такого підходу.