Коли в наше життя приходять діти, усі особисті бажання та мрії відходять на другий план. Це цілком зрозуміло, адже нам так важливо попіклуватися про своїх малюків.
Цікаво Шок для всіх: хто з українських знаменитостей приховував свою вагітність до останнього
Втім, з часом перебирання на себе частини хатніх обов'язків дитина може почати виконувати роль батьків. Чому цього потрібно уникати – розповіла психологиня з Нью-Йорка Беккі Кеннеді.
За її словами, батьки повинні забезпечити інструментальне піклування (їжа, притулок, щоденний розпорядок) та емоційне (любов, прихильність, керівництво, правила). Якщо один з цих пунктів "випадає" – дитина може взяти його виконання на себе.
Зазвичай це відбувається непомітно: батьки змушені взяти більше роботи, проблеми поглинають їхню увагу тощо. Отримуючи менше піклування, діти починають шукати шляхи його отримання, і виконання деяких батьківських обов'язків – цілком очевидний шлях.
На перший погляд, тут немає нічого страшного, але діти підсвідомо розуміють, що їхні власні бажання та потреби – ворог у здобутті прихильності батьків. Хронічний стрес, тривоги, депресія – ось куди поволі рухається дитина, яка виконує батьківську роботу.
Також через надмір роботи дитина не має часу на власне життя, що в майбутньому може мати негативний ефект. Тому якщо дитина самостійно потішила вас їжею чи пранням – подякуйте та похваліть її, але в жодному разі не переводьте це у площину систематичності. У дітей є своє життя, тому якщо ви десь не встигаєте, це не означає, що обов'язки повинні лягти на вашу дитину.