Діти – ще ті пліткарі: навіщо вони це роблять та чи треба реагувати батькам

Розповсюдження чуток здебільшого вважають негативним явищем. Вчені вирішили дізнатися, як це явище працює з дітьми та який вплив має на їхній розвиток.

Читайте також Ці помилки потім виправлятиме психотерапевт: що в жодному разі не можна забороняти дітям

Вчені з Лабораторії комунікаційних наук NTT в Кіото (Японія) провели дослідження, в якому взяли участь 108 дітей віком 7 років. Їм показали відеоролики з ляльками, які розповідали позитивні, нейтральні або негативні плітки. Наприклад, йшлося про допомогу тим, хто потрапив у біду, прибирання в кімнаті або навпаки, зламану чужу річ або іншу кривду. 

Потім дітей попросили роздати "нагороди" тим, про кого йшлося в ролику. І результати були промовистими.

Діти – ще ті пліткарі / Фото Unsplash

Для того, щоб людина отримала нагороду за гарні вчинки, потрібно було кілька роликів, одного було недостатньо. Натомість для формування негативної думки про персонажа дітям вистачало подивитися один ролик. 

Як пояснили автори дослідження, для дітей плітки є способом комунікації про взаємодію в їхній соціальній групі. Але оскільки малюки легко піддаються впливу та швидше розповсюджують негативну інформацію, педагогам та батькам варто стежити, чи хтось з дітей не був позбавлений взаємодії у групі через не неправдиві чутки. 

Раніше ми писали про успішну бізнесвумен, яка вирішила забрати дітей зі школи та пояснила своє оригінальне рішення.