Просто про складне: як казки допомогають говорити з дітьми на важливі теми
Щоб говорити з дітьми про важливі та водночас складні речі, не потрібно чекати особливого моменту. Адже за допомогою книжок до серйозних розмов можна легко підготувати навіть малечу. Як зробити це правильно – читайте далі.
Так, книжки – це той інструмент, який ідеально підходить для обговорення непростих питань. Занурюючись із малечею у захопливий сюжет улюбленої казки, ви зможете проаналізувати багато різноманітних ситуацій та разом знайти необхідні відповіді.
Читайте також Розмова про "це": як пояснити дитині, звідки беруться діти
Чому саме казки
Насправді дітям буде корисною будь-яка книга, підібрана відповідно до їхнього віку. Однак казки особливі тим, що належать до універсального жанру, який зацікавить і школярів, і дошкільнят, і навіть зовсім ще малечу, увага яких буде прикута до яскравих картинок.
Казки зацікавлять навіть малечу / Фото Unsplash
Гортаючи сторінку за сторінкою, маленький читач прив'язується до улюблених персонажів, вчиться співпереживати, відрізняти добро від зла, реагувати на несправедливість, а також надіятися й мріяти. Якщо книга достатньо об'ємна та цікава, вона може надовго залишитись джерелом нових відкриттів для дитини. Адже, дорослішаючи, дитина зможе зрозуміти більше нюансів та краще відчути глибину сюжету.
Яку казку обрати
Зайти до крамниці, взяти перший же збірник казок та одразу ж починати розмову про важливе – погана стратегія. Потрібно усвідомити, що правильна підготовка – це невід'ємна частина процесу. Тому книгу слід обирати ретельно, щоб вона не лише відповідала вашим цілям, але й змогла припасти малечі до душі. Щоб не прогадати з вибором, нижче наведені кілька критеріїв, яким має відповідати книга.
Із довгою історією
Коли історія надто коротка, дитина не встигає полюбити героїв та зрозуміти ті труднощі, з якими вони стикаються. Тож найкраще обирати казку з довгою сюжетною лінією, де персонажі розкриваються поступово, а ситуації, які виникають, логічно розвиваються та гармонійно переплітаються.
Діти із захватом чекатимуть на продовження та фантазуватимуть, що ж відбуватиметься далі у житті героїв та які перешкоди їм знову доведеться долати на шляху до мети. А коли малеча підросте, то із задоволенням перечитає книгу самостійно, щоб знову поринути у вир загадкових пригод.
Із кількома розділами
Серіали подобаються нам неспроста, адже коли цікаву історію розповідають поступово, то ми можемо надовго розтягнути задоволення і залишити собі час на роздуми про те, що нам вдалось дізнатись про героїв. Те саме стосується й книг. Дитині буде набагато зручніше дізнаватись сюжет, розділений на частини. Тоді вона з нетерпінням очікуватиме на наступний розділ улюбленої історії, наповнений новими деталями та таємницями. Таку книгу можна перечитувати нескінченно!
Із непересічними персонажами
У книзі обов'язково має бути кілька складних персонажів, щоб на їхньому прикладі можна було розповісти про непрості моменти. Дитині складно засвоїти абстрактні поняття, тому практична ситуація допоможе їй зрозуміти, що ви намагаєтесь пояснити. У такий спосіб малеча навчається проводити аналогії між героями історії та реальними людьми.
За допомогою книг діти вчаться проводити аналогії з реальними ситуаціями / Фото Pexels
Приміряючи різні ролі, дитина починає асоціювати себе з тими персонажами, які здаються їй добрими, чесними та відкритими. А негативні герої допомагають проаналізувати, на яких людей не варто покладатися.
Із добрим підтекстом
Попри складність сюжету, казка завжди має залишатися доброю в основі. Важливо, аби історія, яку читає дитина, транслювала необхідність таких позитивних рис, як милосердя, співчуття тощо.
Утім, мораль у літературі необов'язково має бути чітко сформульована, а тим паче нав'язана. Головне, щоб в історії завжди була надія на гарне вирішення будь-якої неприємної ситуації, навіть якщо це здається неможливим. Як би складно не було, але якщо не опускати рук та не переходити на бік зла, то все обов'язково налагодиться – такий підтекст повинні містити казки.
Як читати казку та говорити про головне
Хоч читання і має бути вдумливим, але також має приносити задоволення, а не перетворюватись у повчання. До того ж воно не має стати для вас повсякденною рутиною, якої кортить швидше позбутися – дитина відчує ваш настрій і не захоче продовжувати. Тому, щоб все пройшло з радістю та користю, дотримуйтесь наступних правил.
Спершу самі прочитайте книгу
Прочитавши всю книгу самостійно, ви зможете заздалегідь скласти список тем для обговорення. Це чудовий спосіб обміркувати, як саме пояснити дитині ту чи іншу ситуацію та навчити її, як взаємодіяти зі складними емоціями, які виникають у результаті. Наприклад, опираючись на сюжет, ви можете допомогти малечі зрозуміти, які наслідки має брехня, як боротися зі страхом, як відчувається заздрість і як із нею впоратися.
Обговорюйте лише те, що прочитали
Під час читання не бійтеся ставити малечі різноманітні запитання, пов'язані з конкретним вчинком чи ситуацією у книзі. Розпитуйте дитину, що вона думає про персонажа, його поведінку та ухвалені ним рішення. Навіть якщо дитина ще не може сповна зрозуміти питання чи чітко сформулювати відповідь, спробуйте самі відповісти на нього.
Якщо малечі складно висловити свої думки, запропонуйте кілька варіантів відповідей на вибір. Наприклад, поцікавтесь, чи подобається дитині головний герой і які вчинки характеризують його як позитивного чи негативного персонажа.
Ускладнюйте питання поступово / Фото Unsplash
Якщо дитина вагається, поділіться з нею своїми враженнями та припущеннями. Проте пам'ятайте, що ваше завдання – не переконати чи вкласти своє розуміння у світогляд дитини. Вона має навчитися прислухатися до себе, самостійно аналізувати та робити висновки. Тому, розповідаючи про власні спостереження, завжди запитуйте, що вона про це думає, заохочуйте її ідеї та нестандартне мислення.
Читайте систематично
Чим молодша дитина, тим більше вона потребує повторень та додаткових пояснень. У такий спосіб не лише проявляється її цікавість, але й тренується здатність запам'ятовувати. Тож не дивуйтеся, якщо малеча часто проситиме вас знову й знову перечитати деякі фрагменти книги або ж навіть усю історію.
Можливо, у пам'яті малюка не одразу закріпиться результат ваших обговорень щодо сюжетних подій, тому не очікуйте від них надто багато – поверніться до розмови тоді, коли у дитини знову виникне цікавість, та терпляче повторіть сказане ще раз. Трішки згодом малеча навчиться роздумувати над непростими ситуаціями самостійно, але на перших етапах їй потрібна ваша допомога та підтримка.
Ускладнюйте питання поступово
Перехід від простих до складних тем має бути поступовим. Спочатку обговорюйте з малечею ті ситуації, які не потребують довгого аналізу. Наприклад, ставте дитині очевидні та легкі запитання, на які можна відповісти одним словом: чи правильно вчинив персонаж, як називається та чи інша емоція або яку фразу використав головний герой. Хоча ці запитання й нескладні, однак для дитини важливо продумати та озвучити відповідь самостійно.
Головне – аби дитині було цікаво читати / Фото Unsplash
Далі можна переходити до складнішого, як-от поцікавитись, що дитина думає про конкретного персонажа. Це потребує певної рефлексії над власними відчуттями, а отже, дитина вчитиметься краще розуміти себе та інших.
Ну і найскладніший формат запитань – про мотивацію героїв. Суть полягає у тому, що аналіз мотивів змушує обміркувати не просто певний фрагмент, а книгу загалом.
Читаючи її, ви можете наводити приклади з життя героїв, порівнюючи їх з реальними ситуаціями. Утім, не забувайте, що це не має стати самоціллю. Головне – аби дитині та вам було цікаво проводити час разом та дізнаватись історію, яка перед вами розгортається. Якщо малеча втомилась, то краще відкласти обговорення.Не поспішайте пояснити все одразу
Приготуйтесь до того, що дитина не завжди розумітиме все, що ви намагатиметесь їй пояснити. І це нормально. Адже навіть дорослим буває складно розмірковувати над непростими питаннями. Тому не тисніть на дитину та не квапте її з пошуком відповіді.
Ймовірно, дитині ще бракує досвіду та знань для формування власних суджень, які стосуються конкретної теми – можна повернутися до неї, коли у малечі буде більше інформації про навколишній світ та людські стосунки. Краще зосередьтесь на тих сюжетних лініях, обговорення яких не вимагає від дитини надто багато зусиль.