Самоприкорм – новий тренд чи користь для малюка: погляд педіатра

На своїй сторінці в інстаграмі педіатриня Марія Шпит поділилась із читачами порадами, як зробити так, аби щоразу не вдаватися до годування з ложечки, а малюк міг самостійно обрати та їсти продукти. Як ви вже, ймовірно, здогадалися, йдеться про BLW-прикорм.

До теми Цукор в раціоні дітей: лікарка розповіла про корисну альтернативу

Що таке BLW-прикорм

Традиційний варіант прикорму – це коли мама або тато готують кашку чи овочеве пюре, а вже тоді з ложечки годують дитину. У такому разі батьки вирішують усе: від кількості їжі, яку має з'їсти малюк, до того, якою вона має бути.

Натомість BLW (від англ. baby-led weaning) або ж самоприкорм, виглядає приблизно так: малечі дають майже повну свободу під час взаємодії з їжею. Звичайно, продукти для дитини підбирають та готують батьки, щоб вони були безпечними та відповідали її віку. Однак що робити з ними, малюк обирає сам: він може брати їх у руки, м'яти, нюхати, облизувати, розтирати пальчиками чи навіть гратися з ними. Окрім цього, малеча сама вирішує, скільки та які із запропонованих продуктів з'їсти, а від яких взагалі відмовитись, а також – у який момент припинити трапезу.

Малюк сам обирає, як взаємодіяти з їжею / Фото Pixabay

За словами лікарки, такий спосіб прикорму має низку переваг:

• дитина вчиться знайомитись з різноманітними текстурами і смаками, що допомагає сформувати у неї правильні харчові звички в майбутньому;
• у дітей, які їдять різноманітні продукти, включаючи алергени, від початку прикорму, рідше виникає харчова алергія;
• зменшується ризик дитячого ожиріння. Оскільки під час годування з ложечки батьки повністю контролюють процес, вони можуть давати більші порції, ніж потрібно дитині. А самоприкорм дозволяє дитині самостійно регулювати, скільки їй необхідно їсти;
• сприяє розвитку дрібної моторики;
• розвиває жувальні м'язи.

Чим ще корисний BLW-прикорм

• дитина вивчає свої власні смаки та вчиться обирати;
• малеча призвичаюється до тієї їжі, яка часто подається до родинного столу. Це створює атмосферу близькості.
• дитина звикає до щоденного сімейного раціону, а не до "дитячого" меню, яке сформоване штучно. Утім, є нюанс: такий підхід має переваги лише тоді, коли сім'я дотримується здорового харчування та споживає їжу, приготовану дієтичними способами – запечену або на парі, з мінімумом солі та негостру. Що ж стосується різноманітних спецій, то у малюкову їжу їх можна додавати у помірній кількості, і головне – вони мають бути натуральними, як-от часник, кориця, сушені трави. Спеції та прянощі корисні для розвитку смакових рецепторів.
• самоприкорм допомогає малюку розвиватися, адже жування – дуже важливе для формування навиків мовлення. Окрім цього, у такий спосіб дитина не просто "напихається" нутрієнтами, а займається пізнанням світу через нові смаки, текстури, запахи та кольори.

Як зрозуміти, що ваша дитина готова до самоприкорму?

• добре тримає голову;
• сидить самостійно або з підтримкою;
• має гарний харчовий інтерес;
• зник виштовхувальний рефлекс.

Кілька важливих правил самоприкорму

Застосовуючи такий метод годування, не забувайте, що завжди існує ризик вдавитися шматочком їжі. Ось кілька порад, як запобігти цьому:

1. Дотримуйтесь безпечної подачі

Їжа повинна бути щільною для утримання, але водночас доволі м’якою, щоб її можна було стискати пальцями, щоб ваша дитина легко брала їжу до рук. До того ж краще подавати продукти у формі брусочків або невеликих смужок.

2. Правильно обробляйте продукти

Пропонувати малюку слід лише правильно приготовлені продукти. Спочатку це мають бути м'які продукти, які легко чавляться пальцями, а отже малеча точно зможе розжувати їх яснами. Після цього можна переходити до твердіших продуктів, але їх потрібно натерти або нарізати невеликими скибочками.

Переваги самоприкорму / Фото Getty Images

Усе кругле – нут, виноград, лохину та інші ягоди – також нарізаємо або розчавлюємо. Це слід робити, аж поки не з'являться всі жувальні зуби, а малюк – не навчиться впевнено жувати.

До тих продуктів, від яких малюк може відкусити великі шматки, необхідно ставитись дуже обережно, оскільки вони можуть раптово перекрити дихальні шляхи. Це стосується горіхів, сухарів, моркви, яблук тощо. Перш ніж давати ці продукти дитині, їх слід термічно обробити до м’якості або знову ж таки натерти. Їх можна буде нарізати тоненькими кружальцями, коли малюку буде понад рік й у нього буде добре розвинене жування.

3. Не залишайте дитину наодинці з їжею

Хоч ви й даєте дитині певний рівень свободи, проте все одно уважно стежте за процесом! Ризик вдавитися такою їжею залишається високим до 4 – 5 років. Тому процес споживання продуктів має бути продуманим та безпечним: не дозволяйте малечі ходити з їжею в руках чи роті, а також розмовляти або бавитися під час прийому їжі.

Як взаємодіяти з малюком під час самоприкорму

По-перше, не годуйте дитину самі, навіть якщо дуже кортить. Якщо вам здається, що малюк не розуміє або у нього не вийде – не кваптеся й зробіть паузу.

По-друге, якщо малеча ще невпевнено сидить, то покладіть її на животик, а тоді розташуйте продукти перед нею, щоб дитина могла взяти їжу, спираючись на лікті. Щойно малюк зможе сидіти без підтримки, використовуйте стілець для годування.

І нарешті – будьте поруч. Навчіться надавати першу допомогу, щоб швидко діяти в екстрених випадках. Це необхідний навик, який слід опанувати батькам незалежно від того, який метод прикорму ви застосовуєте.

Отож, і традиційний прикорм, і BLW мають свої переваги, але що б ви не обрали, орієнтуйтесь на поради ВООЗ щодо введення прикорму та потреби свого малюка. Можливо, вам вдасться виробити свій спосіб годування, який буде корисним, цікавим та зручним як для малечі, так і для вас.

Важливо! Цей матеріал має винятково загальноінформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Але якщо Вам потрібні встановлення діагнозу або медична консультація, обов’язково зверніться до лікаря.